З любов’ю до школи

0
410
views

У мальовничому селі Мар’янівка  Іванівського району, що на Херсонщині, народилася  дівчинка.  У батьків  Ямкового Володимира Миколайовича і Тетяни Петрівни вже було двоє синів і дочка, Валентина була четвертою дитиною в  сільській родині. 16 жовтня 1955 року народилася Ямкова  Валентина Володимирівна ( Кидалова по чоловікові).

         Валентина Володимирівна згадує: « Мої батьки є взірцем для мене і спогади про них завжди зворушливі. Мама, Тетяна Петрівна , як  бджілка – трудівниця, працювала на  фермі в колгоспі імені  Чкалова,  потім кухарем у колгоспному гуртожитку. Вона була завжди усміхненою та занадто тихою. Для неї сім’я – це було все.  Батько, Володимир Миколайович,  виріс у  багатодітній сім’ї.  Працював дуже тяжко і будівельником, і заступником директора по господарству у колгоспі та на пилорамі. Він старався,  щоб був  добробут у  сім’ї. У нас завжди було все: що і поїсти… та й телевізор на селі був перший у нашій оселі.  Брати та сестра  мене й виховували та пестили, адже я в сім’ї – найменша.  Завжди казали, що я   найлюбиміша  для батьків.  Саме батькам я вдячна  за своє народження та життю на землі».

         Вся трудова діяльність Кидалової Валентини Володимирівни пов’язана зі школою. Що ж мотивувало обрати її цю професію?

         У Валентини Володимирівни відповідь одна – це навчання в Благодатненській школі Іванівського району та  зустріч із вчителем з великої літери,  вчителем російської мови та літератури Городничою Марією Василівною. « Її, на жаль, немає на світі,  пішла з життя у віці 83 роки.  Це вона так мене зачаровувала на своїх уроках, що весь час я  милувалася нею,  як людиною. Я завжди хотіла бути схожою на неї.  Уроки літератури  мене захоплювали так, що я часто,  сидячи на інших уроках,  «літала» в думках з героями літературних творів. Була переможницею предметних олімпіад як у районі так і у області. Іншої мрії навіть в думках не було:  буду вчителем, як Марія Василівна,   і крапка!

         Вона для мене була все: взірець,  як людина, а вчитель – найкращий… Я коли ще була дівчинкою, то  думала, що вчитель – це як небесне світило. Вона у нас такою і була і  прищепила  любов до цієї професії»,- згадує Валентина Володимирівна.

В школі Валентина навчалась добре,  приймала  активну участь в шкільному житті. Після закінчення Благодатненської середньої школи її направили працювати в   Новодмитрівську восьмирічну школу  вихователем групи продовженого дня, потім призначили старшою піонервожатою.

          26 жовтня 1976 року колектив учителів і учнів перейшов у новозбудовану середню школу з великими світлими класами.

         «Прийшли з такого приміщення (маленькі  коридори, класи), а тут класи такі просторі,  централізоване   опалення та ще й з’явились в класах фільмоскопи, кінопроектори, телевізори. Життя було цікавим! І для мене воно неповторне!» – розповідала  Валентина Володимирівна.

         Була окрема піонерська кімната, де учні збиралися на засідання ради дружини, щоб обговорити цікаві справи. За роки роботи Кидалової Валентини Володимирівни старшою піонервожатою,  дружина  імені Олександра Чекаліна завжди була правофланговою, нагороджувалась грамотами. А скільки зібрано  учнями металолому, макулатури, проведено концертів на фермі для працівників, скільки допомагали ветеранам війни і праці, скільки зустрічей  з цікавими людьми,  скільки походів, подорожей провели –  не перелічити! І радгоспу встигали допомагати у збиранні врожаю, і кроликів вирощувати . Учні приходили до уроків, щоб нагодувати кроликів, прибрати.

         Валентина Володимирівна  мала талант організувати дітей на  корисну справу і довести її до кінця.

         « Шкільне життя – це неповторні сторінки! Неповторні сторінки… А саме в ці 80-ті – 90-ті, у нас не було занепаду. Ні, у нашій школі такого не було! Щоб було якесь тихе, безтурботне життя? Ні! А який  музей у школі був, яким керувала Петрова Ніна Миколаївна,  клуб інтернаціональної дружби, керівник Клещун Валентина Миколаївна. Спорт і туризм у  школі був на висоті. Гасло «За здоровий спосіб життя!» було не на словах, а на ділі. Майже всі учні займались в спортивних секціях, брали участь в спортивних змаганнях. Щовесни діти разом з учителями Прохоренко Леонідом Яковичем, Атажановою Ларисою Сергіївною ходили в  похід в Кримські гори. Радгосп «Чапаєвський» виділяв кошти на поїздки і діти їздили в різні міста, побували навіть на Кавказі».

         Закінчивши Херсонський педагогічний інститут, Валентина Володимирівна працювала учителем російської мови і літератури. На  її уроках учні,  затамувавши подих,   з цікавістю слухали   розповідь учителя. Творчий підхід до кожного заняття характеризує Кидалову В.В. як  учителя неординарного, творчого, винахідливого. Вона одна з перших почала використовувати комп’ютерні технології. Уроки – презентації, уроки – дослідження, уроки – майстерні показувала Валентина Володимирівна своїм колегам – філологам. Молоді колеги зверталися до досвідченого вчителя за порадою, за допомогою і завжди її одержували.

         У 1987 році   Кидалову Валентину Володимирівну призначають директором  Новодмитрівської  загальноосвітньої  школи 1-3 ступенів. На цій посаді  Валентина Володимирівна пропрацювала  тридцять чотири роки!  А її загальний  трудовий стаж складає сорок вісім років! 48 років  самовідданої праці в Новодмитрівській школі. Радість і турботу ділила з колегами, учнями, батьками. Вона згуртувала колектив в єдине ціле і це допомагало в повсякденній роботі з дітьми.

         Кидалова Валентина Володимирівна – це приклад самовідданості, служіння дітям, школі. Вона пройшла великий шлях від старшої піонервожатої до директора школи. Ніхто ніколи не почув від неї, що щось не подобається, не буду це робити. Тільки вперед, не зважаючи ні на що, долаючи  всілякі труднощі –  такий  характер Валентини Володимирівни.

         Яку б посаду Кидалова В.В. не займала, свою роботу виконувала на відмінно.      

         Школа завжди брала участь у районних, обласних, всеукраїнських  оглядах-конкурсах і  багато раз  виборювала призові місця. У 2012 році  школа виборола перше місце  в обласному  конкурсі «Школа Херсонщини».

          Гордість школи – це її випускники.  Сорок три випуски випускників   має  Новодмитрівська  загальноосвітня школа.

         Новодмитрівську ЗОШ 1-3 ступенів закінчили діти та онуки Валентини Володимирівни. Дочка Тетяна та онуки Євген та Денис закінчили школу зі срібними медалями, одержали вищу освіту. Вони  є невід’ємною частинкою її життя. За  самовіддану сумлінну  працю в  справі навчання та виховання підростаючого покоління Кидалову Валентину Володимирівну нагороджено  подяками  та грамотами районного, обласного  відділу освіти, Міністерства освіти України.

Альбіна Шарко

Галина Дереза