ЗНАВЕЦЬ ІСТОРІЇ РІДНОГО КРАЮ

0
236
views

У таврійському краї, в селі Фрунзе Іванівського району Херсонської області, 20 липня 1946 року народилася Петрова (дівоче прізвище – Шологон) Ніна Миколаївна. У цьому році вона відзначила 75–річний ювілей.

Ніна Миколаївна згадує: «Молодість моїх батьків припала на роки Другої Світової війни. Вони зустрілися в Німеччині під час робіт, як остарбайтери, але вони вистояли, не втратили гідності і знаходили в собі сили з честю жити, працювати і любити, мріяли про щасливу долю.

Коли закінчилася війна, мої батьки одружилися і приїхали на постійне місце проживання в село Фрунзе за місцем народження матері.

Я почала навчатися в рідному селі Фрунзе, потім з іншими учнями їздили в Степнянську середню школу Нижньосірогозького району, яка знаходилася на відстані 9 кілометрів від нашого села.

Ми, діти, навесні та восени до школи їздили і на велосипедах, і ходили пішки, а взимку жили в інтернаті при школі.

Вихідний був один день, в який ми могли побачитися з рідними. В суботу батьки на тракторі забирали нас додому, а в неділю відвозили на навчання.

З дитинства я бачила себе тільки вчителем, тому, приїхавши додому після закінчення одинадцяти класів, поїхала працевлаштовуватися в Нижньосірогозьке райвно. У 1964 році мене направили в Новодмитрівську школу вчителем німецької мови, але із-за того, що в школі не вистачало вчителів, мені довелося викладати ще й математику, хімію, фізику, біологію та географію.

Нелегко було мені, молодій вчительці, бо доводилося вранці та увечорі ходити на роботу аж за 3 км в село Савелівка, але все одно я з кожним днем все більше і більше розуміла, як я люблю свою роботу.

Учнів було до 80 чоловік і обслуговувала школа до 10 сіл, які були розташовані навкруги. Зразу я жила на квартирі в селі Савелівка, але потім перейшла жити на квартиру в Новодмитрівку.

У 1965 році школа з Савелівки перейшла в нову двоповерхову школу в селі Новодмитрівка».

Петрова Ніна Миколаївна вступила в 1965 році до Сімферопольського педагогічного інституту на географічний факультет, який закінчила в 1970 році.

Учитель географії, біології, завуч – такі посади обіймала Ніна Миколаївна. Багато років працювала з Кидаловою Вікторією Василівною, Тиндюком Михайлом Васильовичем.

Своїми руками оформила кабінет географії. Під її керівництвом було створено навчально-дослідну ділянку і географічний майданчик, який був кращий в районі.

У жовтні 1976 року Новодмитрівська 8-річна школа переходить в нове двоповерхове приміщення школи, де були просторі світлі коридори, класи та кабінети з великими вікнами і школа стає вже середньою, де почали навчатися учні 1-10 класів. Петрова Ніна Миколаївна працює завучем школи.

Новодмитрівська середня школа бореться за звання «Зразкової» і дирекція школи спрямовує педагогічний і учнівський колективи на активну цілеспрямовану роботу щодо покращення і вдосконалення педагогічного процесу.

В школі оформлені навчальні кабінети, музей бойової і трудової слави, зал державної символіки, зал «Два світи – два способи життя», вестибюлі.

У 80-х роках виникла тенденція створення музеїв по всій Херсонській області. А так як Петрова Ніна Миколаївна цікавилася історією села і було зібрано багато матеріалів, тому було вирішено створити музей і в Новодмитрівській школі.

Ініціатором створення шкільного музею була Ніна Миколаївна Петрова і Соскова Лариса Миколаївна, яка на той час працювала директором школи.

Розпочалась кропітка робота зі створення музею. Проводили зустрічі зі старожилами села, збирати різні експонати: речі, листи, фотографії, записувати спогади. Так виник шкільний музей Трудової та бойової слави Новодмитрівської середньої школи. Продовжувалась робота над збиранням дуже цінного матеріалу з історії села та односельців. І старання учителів і учнів себе виправдали.

В шкільному музеї з’явилися розповіді про історію заснування села Новодмитрівка, а також оформлено стенди-розповіді про учасників Великої Вітчизняної війни. Разом з тим зібрано матеріал і про школу. В музеї проводилося багато зустрічей з цікавими людьми. Це і учасники війни, і передовики сільського господарства, які проводили бесіди з учнями, розповідали історії про трудові досягнення, які діти слухали із захопленням.

Художниками були оформлені стенди, які розповідали про учасників Другої світової війни. Разом з тим збирали матеріал і про школу. Цінним є матеріал про нашого земляка, Героя Радянського Союзу, льотчика Хіміча Федора Васильовича.

Ніна Миколаївна особисто два рази зустрічалася з Хімічем Ф.В. і також організувала зустріч учнів з ним у місті Мінську у 1986 році.

Всі зустрічі разом з учнями оформляли в цікавий матеріал для шкільного музею, який вже був на той час дуже відомим в Іванівському районі.

Слава про Новодмитрівський шкільний музей Трудової та бойової слави загриміла!

«Ми, і я особисто, дуже пишалися своїм музеєм. Він був найкращим в Іванівському районі. Його відзначали на рівні області. До нас приїздили делегації не тільки з Херсонської області, а із інших областей і навіть з Києва.

Було відзначено, що в нашому музеї багато речових експонатів, які були ще з часів війни та інших побутових речей, пов’язаних з історією нашого села Новодмитрівка», – згадує Ніна Миколаївна. І хоча Петрова Н.М. зараз на заслуженому відпочинку, вона радіє, що виховала людей, які продовжують розпочату нею справу.

Школа приймала активну участь в експедиціях, акціях з краєзнавчої роботи і Ніна Миколаївна була незмінним керівником. Експедиційні загони завжди займали призові місця в районі, області і навіть в Києві.

Петрова Ніна Миколаївна пропрацювала в Новодмитрівській школі 46 років. Це майже півстоліття! Вона навчила і виховала не одне покоління учнів, навіть важко порахувати. Ніна Миколаївна працювала також і класним керівником.

Вона любила своїх вихованців, добре розуміла кожного, вміла знайти підхід до кожної дитини.

З молодих літ Ніна Миколаївна зацікавила учнів подорожами, походами. В багатьох містах України і за її межами побувала Ніна Миколаївна з учнями. Незабутні походи в Кримські гори, походи по місцях бойової слави Херсонщини, туристичні змагання – все це не можна уявити без Петрової Н.М. Все свідоме трудове життя вона віддала школі, дітям.

Найулюбленіше заняття Ніни Миколаївни – це читання художньої літератури і вирощування квітів. У будинку, на подвір’ї – скрізь красуються квіти. А ще Ніна Миколаївна прекрасна любляча мати, яка виростила трьох дітей, піклується про онуків.

За добросовісну, наполегливу працю Петрову Ніну Миколаївну неодноразово нагороджували грамотами райвно, облвно, Міністерства освіти України. Обиралася депутатом сільської ради.

Сповнена оптимізмом, життєрадісна, Ніна Миколаївна і зараз, будучи на заслуженому відпочинку, готова завжди прийти на поміч. А зустрічі з колишніми випускниками – це як бальзам для душі, Ніна Миколаївна завжди рада їх зустрічати.

Побажаємо Ніні Миколаївні міцного здоров’я і многії літа.

Дереза Галина Олексіївна