Новий «новий» Виборчий кодекс – за якою системою відбуватимуться майбутні вибори в Україні?

0
142
views

Громадянська мережа ОПОРА підготувала роз’яснення про те, як же відбуватимуться вибори за новим Виборчим кодексом.

Особливості виборчої системи для виборів народних депутатів України

Виборчим кодексом пропонується застосовувати на парламентських виборах в Україні повністю пропорційну виборчу систему з відкритими регіональними партійними списками. Виборці матимуть можливість голосувати за партію і додатково за конкретного кандидата чи кандидатку в регіональному партійному списку від цієї партії. Право на участь у розподілі депутатських мандатів матимуть лише ті партії, які подолають 5-відсотковий загальнодержавний виборчий бар’єр.

Територіальна організація виборів

Вибори народних депутатів проводяться в єдиному загальнодержавному багатомандатному окрузі, який охоплює всю територію України та закордонний виборчий округ. Голосування відбувається у 27-ми виборчих регіонах, які створені з врахуванням адміністративно-територіального устрою України і межі яких переважно збігаються з межами областей. Лише в Дніпропетровській області та місті Києві (куди також відноситься закордонний виборчий округ) буде створено по два виборчі регіони. Натомість Херсонська область утворює один виборчий регіон (Південний) з Автономною Республікою Крим і м. Севастополь. 

Можлива ситуація, коли в частині виборчого регіону голосування фактично не проводитиметься, зокрема з огляду на тимчасово окупований статус окремих територій. У таких умовах виборці зможуть реалізувати своє виборче право, змінивши місце голосування без зміни виборчої адреси. У свою чергу ЦВК зобов’язана встановити результати виборів депутатів, незалежно від кількості виборчих дільниць, територіальних округів, на яких (у межах яких) голосування не було організовано і проведено. Таким чином усі території України матимуть формальне представництво в парламенті. 

Висунення кандидатів

Право висування кандидатів на парламентських виборах закріплено виключно за політичними партіями, можливість самовисування не передбачена. Висування кандидатів у депутати, формування та затвердження  виборчих списків здійснюються партією на її з’їзді (зборах, конференції). Партія може висунути кандидатом у депутати особу, яка є членом цієї партії, або безпартійного громадянина.

Кожна партія формує два типи списків: загальнодержавний виборчий список (який може складатися не більше ніж із 450 кандидатів) і з числа цих же самих кандидатів – регіональні списки у кожному з 27-ми виборчих регіонів (повинен включати не менше 5 і не більше 17 кандидатів). Таким чином, кожен кандидат, включений до загальнодержавного списку партії (за винятком перших дев’яти номерів), обов’язково має бути віднесений до одного з регіональних виборчих списків. При цьому кандидат/-ка не може бути включений/-на до загальнодержавного виборчого списку партії більше ніж один раз, а також – одночасно до двох чи більше різних регіональних виборчих списків. 

Кандидати в депутати, включені під першими дев’ятьма номерами до загальнодержавного виборчого списку партії, не включаються до жодного з регіональних списків. Черговість усіх кандидатів у загальнодержавному і в регіональних списках визначається партією на своєму з’їзді. При формуванні списків партії зобов’язані дотримуватися гендерного балансу – у кожній п’ятірці кандидатів не менше двох осіб кожної статі. Грошова застава для партій, які висунули виборчий список кандидатів у депутати, складає одну тисячу мінімальних заробітних плат.

Форма виборчого бюлетеня

Текст виборчого бюлетеня включає в себе перелік і номери усіх партій, які беруть участь у виборах (розміщуються у порядку, визначеному жеребкуванням) і порожній квадрат праворуч навпроти назви кожної партії. Під назвою кожної партії розміщується перелік кандидатів, включених до виборчого списку під першими дев’ятьма номерами, а також перелік прізвищ та номерів кандидатів з відповідного регіонального виборчого списку цієї партії (він може нараховувати від п’яти до сімнадцяти осіб). В нижній частині бюлетеня великими літерами зазначається текст “Від організації партії, за яку я проголосував (проголосувала), підтримую кандидата у депутати” праворуч від якого розміщується прямокутник, у якому зазначається знак “№” з вільним полем для написання номера кандидата в депутати з регіонального списку.

Таким чином виборець насамперед голосує за партію і додатково за кандидата у депутати від цієї партії, якого він/вона підтримує. Голосування за партію є обов’язковим, в іншому випадку бюлетень вважатиметься недійсним. У той же час голос виборця буде враховано, якщо він/вона проголосував/-ла за регіональний список партії, але не підтримав/-ла конкретного кандидата з цього списку.  Тобто голосування за конкретного кандидата є не обов’язковим і здійснюється за бажанням виборця.  

Спосіб переведення голосів виборців у мандати

У розподілі депутатських мандатів беруть участь лише ті партії, які в межах єдиного багатомандатного округу отримали 5 і більше відсотків дійсних голосів виборців. Всі ці партії, гарантовано отримують дев’ять депутатських мандатів, які розподіляються в порядку черговості відповідно до затвердженого партією загальнодержавного списку.

Встановлення результатів та розподіл місць між партіями і кандидатами відбувається в кілька етапів, головними з яких є визначення виборчої квоти (кількості голосів виборців, необхідних для отримання одного депутатського мандата), визначення кількості отриманих партією мандатів та визначення конкретних переможців спочатку на рівні регіональних виборчих списків, а потім на рівні єдиного виборчого округу.

Таким чином, виборча система частково дозволяє виборцям впливати на черговість розподілу мандатів між кандидатами від партії і на проходження конкретних кандидатів до парламенту, що є ключовою характеристикою відкритих списків. Разом з тим розробники законопроєкту передбачили декілька варіантів проходження до парламенту кандидатів із загальнодержавного списку в порядку черговості, визначеному партією: 1) шляхом гарантованого отримання мандата першими дев’ятьма кандидатами партійного списку, 2) при розподілі залишкових мандатів на загальнодержавному рівні і 3) за умови ігнорування виборцями опції голосування за конкретного кандидата у виборчому регіоні.

Джерело